Книга «Радуниця» — це дивовижний калейдоскоп народної космогонії, уявлень наших пращурів про світ, де кожен його компонент має душу й потребує турботи й любові. Світ, в якому святість роду й народу зберігається не лише за горизонталлю, а й за вертикаллю, а члени сім'ї асоційовані з небесними символами: «ясен Місяць — пан господар, красне Сонце — жінка його, дрібні зірки — його діти». Світ, де убогому віддавались перший спечений хліб, перше яйце, перше молоко з господи; де навіть демонологія вражає естетизмом, а «нечисту силу» можна було приборкати добротою, або — обхитрувати.
Радуниця (Проводи) - це прадавнє свято єднання поколінь — калиновий міст між минувшиною й прийдешнім.