Вірі Тихій — 72. Вона — колишня вчителька української мови, яка навіть уявити не могла, що опиниться у Будинку для літніх людей, куди її привезе єдиний і такий коханий син... Але влітку 2022-го року Віра Петрівна залишається зовсім сама: син Толя день і ніч у роз'їздах, бо волонтерить, а невістка з онуками вимушено евакуюються за кордон. Можливо, з хворим серцем І небезпекою навколо дійсно ліпше перебути поки тут —під цілодобовим наглядом працівників Будинку, в компанії сивих «однолітків»? Та замість відкритих, гостинних стареньких жінка зустрічає зранених, колючих стариганів, які з дня у день просто спостерігають, як їхні життя, неначе сонце, закочуються за обрій. Що приховують ці самотні старечі серця? І які труднощі здатна витримати материнська любов? «Там, де заходить сонце» — книга-пластир на кожну зранену душу та водночас надзвичайно чесна оповідь про життя на його заході.