Дочинець М.І.

Жінки здатні на все. А декотрі навіть на більше. Це реальні історії про реальних жінок. Історії духовного пошуку, а нерідко й духовного подвигу. Колись вони гралися в ляльки. А потім життя почало жорстоко гратися ними. І вони прийняли цю гру. І перемогли...

"...Дорогий читальнику, наберися неспішності, як я зараз. Будь терплячим, як криничар, що довбає колодязь у кремінному перелозі. І матимеш відплату. Зчитуючи попасом мої душевні повіряння, мої життьові зарубки, дійдеш і до головного. Я відкрию тобі секрет, як здобути те, чого домагаються всі-Багатство. Я відкрию тобі принаду двох головних свобод -звільнення ...

Незбагненна історія про дивовижного чоловіка, який несподівано втрачає все і починає свою щоденну боротьбу за кожну п 'ядь родової землі, кожну крихту родового скарбу. Ця книга - про «стяжання духу», мудрість любові, про пам 'ять серця, силу терпіння і високість людської душі. І про те, що кожен наш день - ...

Ця книга - повна захоплення і любові розповідь про мандри в горах із мудрецем Андрієм Вороном, якого вже встигли назвати українським Сократом. Він жив, як дихав, власним життям явив спроможність бути вільним у світі, який ловить і поневолює людину. Для сучасної, заблуканої серед штучних міражів людини світло його досвіду постає ...

В основу нового роману лауреата Шевченківської премії Мирослава Дочинця лягли неймовірні події в Мукачеві, про які писали європейські газети середини XIX століття. Для чого переповідаються історії? Може, з волі блукаючого відлуння, а може, тому, що діла проминулі срібними нитками вплітаються в мережу сьогочасної доби... Всі дивляться в дзеркало і майже ...

''Поспішай до мене, а до себе - насамперед'', - казали давні мудреці.
Отся книжка письменника духовного наративу, лауреата Шевченківської премії Мирослава Дочинця - особливого роду. Це плід пересівання насінин для дерева Життя, збирання леліток світла, пильнування над чарами письма. Це - щоденник духовної виправи, сповідь перед самим собою, занурення ...

Нова книжка лавреата Шевченківської премії Мирослава Дочинця - про життя як безнастанний дар; про духовні вершини Афону і маленькі карпатські верховини; про те, що робить істоту вільною і безсмертною; про вічні істини і про вічний пошук щоденних крихт радості; про особисте і вселюдське; про земне і небесне, що дарує надих. ...

Верховинний усесвіт. Світ таїн і красот. Тут панує чин Простору, чин Висоти. Звідси й характерність людська: «все, що виджу і скільки виджу, - моє». Нашого на цій землі стільки, скільки ми збагнемо. Скільки можемо понести і принести до останнього земного наділу під тином вічності. Карби - то знаки на скрижалях ...